Водопад волосся,
З шовку ніби шкіра.
Дівчинка маленька,
Звати її Віра.
Майже невагома,
Як кульбабки пух.
Очі зеленющі,
Як весняний луг.
Хоч вона й маленька,
Рушить навіть гори!
Скажеш слово твердо -
Спинить навіть море!
З Вірою усюди,
З нею все без меж.
Нею не нап'єшся -
Марно проживеш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368804
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2012
автор: Тетяна Весняна