Геометричні прогресії на поголеній голові
Закінчуються верховіттям залізничної дороги
Я танцюю під джаз
Я танцюю під фанк,
смерть урізає кути столу,
за яким я щойно сидів
і зітхаючи залишає цю залу
на другий день я з веселою посмішкою
з газет дізнаюсь, що я не помер
в суспільстві,
обриднути смерті
це успіх,
але все в моїй
голові все закінчується не смертю,
а геометричною прогресією
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368616
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.10.2012
автор: ImmortalPsycho