До тебе не підніметься душа,
Неначе посуд пам'ять там розбита.
І чимось темним зверху ще прикрита.
А потім там стоіть іще журба.
Ти думав,що душа впаде в обійми?
Що двері всі відчинить і замки?
Лиш поржавіли всі через роки.
Між душами у нас чотири прірви.
Ти думав,що ти виграєш лиш час?
Когось шукав і міряв порівнянням.
Ти просто розтоптав моє кохання.
І вже ніколи більш не буде нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368381
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2012
автор: Відочка Вансель