Кава… без кориці…

Ну  ось  і  все...  
               мрячить  до  болю  в  скронях...
Давно  у  жовтні  вже  не  було  блискавиці,
А  привид  сонця  десь    в  твоїх  долонях...
З-під  вій  -  сльозами  дощ  в  розширених  зіницях.
Думки  -  на  клапті  спогади  розвіяли,
Тяжіють  хмарами  минулого  дрібниці...
Я  п"ю  з  відразою...  (хіба  про  це  ми  мріяли?)
Самотню  каву  без  смакУ  і  без  кориці...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2012
автор: Лія***