Пусто, коли не читаю, а він не пише...
і замість музики вдома лунає тиша...
сльози - лише вода, і нічого більше.
Пусто, коли мене залишають рими...
надто багато привидів за дверима...
ми обіграли їх знову, щоб стати ними.
Пусто, коли я втому лікую снами...
і не чекаю більше дзвінків від мами...
ми лише тіні, зіпсовані помилками.
Пусто, коли я мрії свої втрачаю...
вечір зустріну кавою замість чаю...
грію у серці справжнє.. і відпускаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368080
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2012
автор: Єва Лавінська