Навіщо ти зі мною так зробив?
Невже в твоїх очах нічого я не вартий?
Невже тобі я все ж таки такий чужий, ніякий?
А я ж тебе так сильно цінував, любив.
Та ти й не знаєш...
Напевно, почуттів твоїх не зачіпив.
А я тобою жив.
Я мріяв, думав і не спав - тужив,
А ти не здогадався.
Ти жив своїм життям, в яке мене впускати не збирався.
А я, дурний, чекаю все, чекаю
І думаю про тебе, і не знаю,
Чи я для тебе другом став.
Та що там другом!?
Хоча б для тебе став важливим!
Але тобі, здається, неважливо,
А мені тебе відкинути, забути, неможливо.
Я бачив, як ти віддаєш увагу іншим,
А сам всередині страждав і так боліло!
А ти, не розуміючи цього, мене калічив.
Можливо, біля мене почуваєшся невміло?
Та ні. Такі, як ти, невмілими себе не відчувають.
Такі, як я, - та ні! Таких, напевно, не буває.
Я став залежним, я це знаю
І навіть, якщо ти мене не підпускаєш,
Від тебе я залежний.
Та ти цього не знатимеш й не знаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368058
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: RAY ZAVTRA