Уже не повернути час,
Усе минуло, втрачена надія.
Життя танцює елегантний вальс.
Й на кінчику тримається ще мрія.
На кінчику пера...Вона ось-ось й впаде
І мрія розіллється у сотні тисяч фраз
І дна у ній ти не знайдеш,
Тепер вона з життям уже танцює джаз.
Все швидше, швидше... та й не встигну
Я закружляти в вихорі бажань.
Вони кудись спішать, і ніби
Із них лунають тисячі зітхань
Й слова із присмаком забутої любові.
Солодкої такої, як медовий цвіт.
Знайоме, рідне все мені до болю
Розхлюпається як вода у світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367967
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: Оля Мрій