Білі люди. Акт 1

Одного  ранку  я  побачив  білих  людей.
Білі  люди  стукали  мені  у  вікно  і  просили  гарячої  кави.
«О  Боже!»  –  сказав  я.  –  «Та  вони  ж  білі,  як  вранішній  сніг!
Вони  привезли  каравелами  вогняну  воду!»
Я  відчинив  вікно  і  вони  впурхнули  всередину  голубиними  зграями,  як  проникали  на  темний  бік  місяця,  на  темний  бік  раю.
Вже  за  кілька  хвилин  вони  заполонили  весь  світ  моєї  квартири,  аж  до  особистого  простору,  побивши  всі  рекорди  докембрійських  квартирних  тарганів,  і  розігнавши  мій  намір  виголосити  гучну  вітальну  промову,  білі  люди  кинулися  по  закутках  шукати  золото.
Як  хазяїн  патріархальної  доби,  я  мав  потребу  розпитатися  білих  людей  про  сакральні  таємниці  всесвіту,  і  в  пошуках  своїх  я  знаходив  їх:
на  підлозі  кухні,  за  розведенням  табірної  ватри,
на  обідньому  столі  за  розпаковуванням  похідних  сандвічів,
на  підвіконнику,  за  курінням  автентичних  цигарок,
під  вікном,  намертво  прикутих  до  батареї,
на  верхній  полиці,  за  збиранням  розсипаних  солей,
на  міжкімнатних  дверях,  повішаних  вироком  суду,
в  коридорі,  шукаючих  виходу  з  лабіринту,
під  стелею,  у  справах  освоєння  космосу,
на  підлозі  ванної,  в  розпалі  дослідницької  експедиції,
в  умивальнику,  з  перерізаними  венами,
на  вентиляційній  решітці,  за  встановленням  динаміту,
за  цератовою  ширмою  в  тютюновому  екстазі,
у  каналізаційних  трубах,  за  приступом  клаустрофобії,
між  щілинами  паркету,  за  витяганням  застряглих  кінцівок,
на  персидських  килимах,  за  втягуванням  кокаїну,
під  люстрою,  за  вирощуванням  кристалів,
у  книжкових  шафах,  за  поваленням  ідолів,
на  розп’ятті,  за  принесенням  жертви,
за  письмовим  столом,  в  писанні  літописів,
у  чорнильниці,  виводящих  формули,
у  шухляді,  за  освяченням  цвинтаря,
в  самому  ліжку,  проливающих  сім’я,
в  сакральній  шафі,  залишаючих  нащадків,
в  таємному  закутку,  проводячих  аборти,  
в  єдиному  тазі,  обмиваючих  руки,
на  балконі,  нервово  курящих,  
стогнучих,  стомлених,  зваблених,  одурених,  одурманених,  обкла-дених  новими  і  новими  межами,  правилами,  статутами,  деклараціями  і  актами  своєї  ж  незалежності  та  верховності.
Їх  арійської  раси.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367802
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.09.2012
автор: M.E.(nachtigall)