Мозаїка, слово закручую сильно,
Деталі, деталі, а я із ключем,
Вмикаю у вечері новий світильник,
Коли за вікном осінь плаче дощем.
Мечем з гострих рим розлітаються букви,
Рядків паралелі прямують вперед,
Мелодія віршів як сонячні звуки,
Веселкою ліс кольорових дерев.
За двері лиш крок до майбутнього світла,
В долонях клубок різнобарвних подій,
Несхожа, відмінна й багатоманітна,
Такі ми святі й зараз ми молоді.
Тоді і тепер у сьогодні йде завтра,
Яскраві думки обіймають життя,
Це небо землею космічна загадка,
Людина у світі та її почуття.
30.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367780
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2012
автор: КРІПАКОС