Викурюєш мене немов останню сигарету,
так жадібно й до самого кінця,
для когось іншого вже станеш амулетом
та подаруєш парочку крильцят...
Викурюєш мене немов останню сигарету,
кидаєш у смітник ,де інші вже лежать,
та,любий,забуваєш про прикмету,
що все погане має здатність примножать...
Колись відчуєш ти,що значить ніч не спати,
дізнаєшся як серце вміє нить,
тобі від всіх також захочеться тікати,
й шалену біль нарешті зупинить....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2012
автор: Примха щастя