З грудей вириваються
Птахи
Падають
Зорепадами
Нездійснених мрій
В тепло-іскристий, (а це значить-
льодяний)
Напів-острів. Космос
Шалені вогні.
Пір"я змерзається
В крижані льодяники.
Гаснуть, засвічені зорями,
Очі..
Птахи!
(що відлітають у Космос, а точніше,
у далеке Небуття)
Ви не принесете часточку
Своєї
Космічно-холодної Любові?
Мені?!
Повертайтесь додоми!
Навчіть нас кохати ту мить,
Коли Очі, єднаючи з зоряним світом
Вбирають в свою глиб
Сонячне жито..
Прошу!
Навчіть! нас. Жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367439
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: Мілена