ТА ЩО ВКРАЛА ВСІ МОЇ ВІРШІ…

Вона  –  досконала  суміш  нородливості  і  покори,вірності  й  гордості,
Доброго  серця  і  холодного  розрахунку  жіночої  логіки…всі  мої  вірші  для  неї.

Я  –  похований  у  своїх  масках  невизначеності  і  багатоликості  в  прихованні  своєї  дипресії.

Ми  –  такі  подібні  і  такі  різні,два  ідеалісти,загрузли  в  болоті  на  шляху  до  своїх  ідеалів…в  неї  всі  мої  вірші.

Вона  не  відпускала,я  не  зміг  піти,а  потім…а  потім…

Вона  втомилась,вона  не  пробачила…всі  мої  вірші  залишились  в  неї.

Я  кинувся  з  головою  в  це,це  виявилось  правдою  моєю,правдою  створеною  моєю  ж  уявою…

Вона  щаслива.її  в  моєму  житті  нема,не  було  в  мене  і  життя  після  неї…вона  спалила  всі  мої  вірші.

Я  хворів,я  марив,час  від  часу  потопаючи  в  своїй  параної,часом  обманюючи  себе  ілюзією  ейфорії,обманюючи  і  обманюючи  себе  самого,обманувши  всіх.

Вона  забула  Нас,вона  забула  наше  щастя,мене,мою  чисту  любов…вона  забула  всі  мої  вірші.

Я  зрозумів,я  відчув,я  змирився,я  вже  звик,але  молюся  як  і  молився  за  неї,не  забув  як  і  не  забуду.

Вона  ж  щаслива,мене  в  її  житті  нема,вона  в  мені  назавжди…вона  вкрала  всі  мої  вірші,вона  вкрала  мене  колишнього,вона  вкрала  всі  мої  вірші  загубила  і  забула.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367428
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: elnin`o