По літу…

У  тихому  парку  надії
Тремка  літургія  по  літу...
Акація  щемно  сивіє,
Заплівши  туманами  віти.

І  сипле  берізка  під  ноги
Найвищої  проби  намиста,
Де  осінь  убравшись  у  тоги
Уже  заграва  падолистом.

Ялиця  теленька  у  дзвони  -
І  гучно-каштанно  між  лави
Спадає  освячене  слово
Прощальної  літньої  слави.

Бруківчано-вицвілі  тіні  -
Помалу  неначе  й  щодуху...
Тремка  літургія  надії
Шепоче  щось  парку  на  вухо...
(27.09.12)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367324
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2012
автор: Леся Геник