Моя душа, як океан бурхливий:
Кипить, вирує, в шумі поспіша…
Який же Бог до мене терпеливий!
Кажу тобі: спинись, моя душа!!!
Спинись. Спочинь. Не поспішай нікуди.
В покорі будь. І біля ніг Христа
Посидь, послухай… Поспішають люди?
Дивись на Нього! В Ньому повнота!!!
Час вибирати: Марта чи Марія?
Чи серед буднів є шабат святий?
До Бога я приношу свої мрії,
Тривоги, болі… Бо мій Батько—Ти!
Є глибина утіхи в спілкуванні.
Я притуляюсь серцем до Христа,
Щоб пізнавати всі Його бажання:
Любов, спасіння, вірність, чистота…
В моєму дусі править Божий Дух.
Веселкою ясніється дорога.
На морі—спокій. Вітер вмить ущух.
Є світло й радість. Це реальність Бога!!!
27.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367154
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.09.2012
автор: Галина Левицька