Який чудовий захід сонця,
Мов догораючий вогонь,
Де спопеліли всі земні турботи.
Останній спалах на віконці
Повільно гасне... тихий сон
вкриває землю подихом солодким.
Маленький вітерець колише щастя,
Що зорями іскриться в небесах,
А на чарівних осяйних зірках
ще не розгадана існує таємниця.
Струна давно покинутої скрипки
Немов душа забутого митця...
Лунає пісня ночі без кінця
із глибини небесної криниці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366963
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Аліна Звіздецька