МАЛЕНЬКЕ ДИВО

Минулої  ночі  маленьке  відбулося  диво,
Для  більшості  хоч  не  в  новинку  подібні  дива,
Та  саме  тоді  мені  випало  стати  щасливим,
В  житті-бо  не  часто  подібне  зі  мною  бува.

Десь  в  царстві  могутніх  планет  і  далеких  галактик
Нова  засвітилася  зірка  -  як  сонце,  ясна,
Малесенький,  наче  піщинка,  матерії  клаптик,
У  Всесвіті  -  мовби  краплинка  у  діжці  вина.

Та  радість  шумить,  наче  буйна  некошена  нива,
І  колосом  стиглим  зростає  маленьке  життя,
А  груди  мої  розрива  щось  нове,  особливе
І  сповнене  чимось  незвіданим  серцебиття.

Упертим  наїзником  вдаль  швидко  рветься  годинник,
Мов  коней,  вперед  підганя  білогриві  роки,
Незчуюсь,  коли  підросте  мій  рідненький    племінник,
Промовивши  «дядя»,  торкнеться  моєї  руки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366760
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2012
автор: Олександр Обрій