Курли, курли, курличуть журавлі,
У небі відлітаючи на південь.
Розвіє вітер смуток і жалі,
Лишивши на очах сльозинки срібні.
І залунає музика дощів,
Своїм дзвінким, співучим передзвоном,
Осіння гамма дивних кольорів,
Впаде на руки виноградним гроном.
Над берегами скупчений туман,
Лягає сонно на пожовклі трави.
Тендітний, верби, обіймає стан,
Їй намистинки ниже кольорові.
Мене за руку бережно візьмеш,
Підем з тобою в золотаву осінь.
Немає ні кордонів, а ні меж,
Лише повітря свіже межи сосен...
Ліс вже дрімає, але ще не спить,
Він у букети листячко збирає.
Над ним безмежна, голуба блакить,
Вже колискових лагідно співає.
Навколо тиша огортає край,
Синіє вись в глибокому просторі.
Нарешті влігся голосливий гай,
Сумує місяць і сумують зорі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366150
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)