Ні,не з клинком в руці
А в сонячних проміннях
Із вод космічних
Перша Діва ,у світ незнанний увійшла
Волоссям довгим,шовковистим
Прикривши нагії члена
І погляд свій додолу опустила,соромливо
За первозданний гріх.
О,Боже мій,та це ж твоя дитина
Що ти з ребра Адамового сотворив
Цю першу жінку,першу матір,
Що сина першого у муках нам дала
Для воскресіння роду,для життя
Праматір нашого єства
О,Єво!
Тобі присвячую слова мої
Наповненні теплом і розумінням
Земного шляху,що пройшла ти у чеканні
Великого прощення,
Він настав
За всі гріхи твої
І за синів твоїх О,Єво!
Ісус Христос життя своє віддав
Розпятий на Христі,Син Божий!́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365693
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Тамара Піддубна