розбивавши руки, плакала.
покусувала губи і ридала на весь світ.
то так душа з Богом балакала,
йдучи вперед, на світло від софіт.
їй не хотілося нічого,
а просто впасти і завмерти.
та чулося: "побійся Бога".
лиш страх цей не давав померти.
щось сильно так болить в мені.
палкими слізьми я стікаю.
нестерпно б"ється серце у вогні.
а я слабка. бо я скоряюсь, не тікаю.
розбивавши руки, плакала.
покусувала губи і ридала на весь світ.
то так душа з Богом балакала,
йдучи вперед, на світло від софіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365505
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Дивна