десь між портальністю вікон
моя казка здається лиш жартом.
адже всі квитки, що до неба,
надто цінно даються... і варті...
стрибок.. поглядом/сутністю/серцем
..повільно проникає повітрянність
щілинками потаємності згадок
невідчуття непроникненність часу
необмеженність звільнення легкості
розлітаєшся сотнями пташок
і складаєшся подихом в небо
розчиняєшся простором миттю
із невинності чистої віри...
легко/широко/неосяжно.. у польоті (?)
крізь розбиті рамки вчорашнього
відкриваєш віконниці в завтра.
у руці папірець чистопростірний...
моя казка.. здається лиш жартом?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365483
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2012
автор: мелодія сонця