Це там у нас заплутані сюжети,
Там де на вулиці іще цвіте весна,
А в дні сьогоднішнім зостались силуети,
І переслухані до відчаю слова.
Почався дощ - як символ змін епохи,
Я в ньому розчиняюсь без кінця,
Осіннє листя без жалю летить під ноги,
Надії сплять - а разом з ними я.
Надії сплять - а що мені зосталось?
Чого так важко якщо поряд їх нема?
Весна пройшла - залишила так мало,
І знов вже осінь мене міцно обійма.
Мости ростуть, будинки і дороги,
Та за вікном ще тільки чутно звук дощу,
А ще як я читаю монологи,
Для тих, хто б їх ніколи й не почув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365023
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2012
автор: Кьяра