Ти близько, але так далеко -
На відстані дотику рук,
О, як же з тобою нелегко,
Бо відстань - пожива для мук.
Я вірний їй в своїм чеканні,
Немов самотній в небі птах,
Та не зізнаюсь у коханні,
Бо сльози й досі на очах.
Я витру сльози – посміхнуся,
Хоч і лукаво - все одно,
І щиро Богу помолюся,
Щоб дарував тобі любов.
Бо ти не любиш, не кохаєш,
А я тебе – повір, давно,
Сльозами біль не приховаєш…
Лягли слова твої на дно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2012
автор: Салтан Николай