Тепер я відчуваю і любов,
І ніжність, і тепло Твоє, і ласку.
Тепер іду до Тебе я, і знов
Цей світ Ти перетворюєш на казку.
Твоя усмішка і Твоя сльоза –
То діаманти у короні світу.
В житті моїм вже відійшла гроза,
Й мене приймаєш, від гріхів омиту.
Мій Господи, хто ще б мене любив,
Віддаючи всю душу свою щиру?
Від суєти хто ще б мене звільнив?
До кого ще я матиму довіру?
Любов Твоя – то найцінніший дар.
Прости, що я колись цього не знала...
З Тобою я звільняюсь від примар.
Тебе – Тебе – усе життя чекала.
2004-03-04
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364711
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: Анно Доміні