Ні кого і нічого не чекаєш
Розмиті стерті сподівання
Не можеш зберегти що маєш
Стишити б якось хвилювання.
Наситилася учорашнім,
Застигли крики у повітрі,
Чомусь не згадується краще
Напевне одне одним ситі.
І день сіріший за графіт
І сумнівом нависло небо
Тривожить так реальний світ
Життя чорно біле мов зебра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364702
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: owl silence