Осіннє божевілля

У  тишині  загублених  слідів
Зашурхотіло  теплим  листопадом.
Останній  клен  на  землю  облетів,
І  кількасот  квапливих  днів  позаду.
А  озирнутись  –  встелений  туман,
Неначе  вчора  були  низько  зорі.
На  пам'ять  лиш  янтарний  талісман,
І  сльози  щастя  щирі  та  прозорі.
Та  журавлиний  клекіт  в  дальню  путь,
Де  не  запахне  спаленим  бадиллям.
Вже  голі  верби  воду  з  річки  п’ють,
Таке  чудне  осіннє  божевілля…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364552
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Halyna*