Травнева спека навіває сон…
Я п’ю холодну кришталеву воду,
Яка несе приємну насолоду
І щось шепочу милій в унісон…
Хто юним був, той знає : навесні
Такі солодкі ласки у Морфея…
Мене лоскоче сіроока Фея
І ніжно так цілує уві сні…
Від радості мене кидає в жар…
Я в забутті… я без вина хмелію…
Від поцілунків ніжних наче млію…
Замружив очі весняний пожар…
Я ніжно щось шепочу в унісон.
Дивлюсь на Твою неземную вроду
І п’ю джерельну прохолодну воду…
Травнева спека розганяє Сон…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364454
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Юрій Цюрик