Вітер колише надії, тривоги,
Вітер знаходить мене в забутті.
Поруч невидимі диво-дороги,
Ну, а позаду дороги не ті.
На перехресті власних амбіцій,
На роздоріжжі хиткого життя
Ми заблукали, поринули в відчай.
Ми загубились разом: ти і я.
На полігоні життєвих баталій
Чи на плацдармі сумних протиріч,
Знаєм, кого і хто щиро вабить,
Тільки хіба в цьому лиш річ?
Часом не хочемо зміни шалені
Вносити в наші примарнії дні.
Ну, а часом, суспільством натхнені,
Не помічаємо долі вогні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364152
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.09.2012
автор: Ніка Мельник