Ніхто не зробить крок і не заплаче -
Весна самотньо зникне без прощань...
Посидимо ще трішки у кімнаті
І підемо окремо по стежках...
Ніхто не помовчить, не заговорить -
Мов взагалі нічого й не було...
І вийти почуттям більш не дозволить,
Хоча кохання в серці не пройшло.
Ми розійшлись так вільно і уперто...
Чому? На те лиш Бог один суддя.
Тепер одне ми знаємо напевно -
Назад, на жаль, немає вороття.
(05.05.2007.№21)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2012
автор: Вадим Косарєв