Немає втім вини…

Ховати  погляд  мабуть  більш  не  буду,
Не  головне,  що  ти  не  зрозумів.
Ось  так  завжди,  коли  я  вірю  люду,
То  б'є  в  моє  обличчя  шквал  вітрів.

Та  що  поробиш,  мабуть  так  буває,
Коли  відверта,  ніжна  й  чиста  ти.
Кохання  несенітниці  складає,
Що  би  від  свого  серця  відвести.

Тобі  скажу,  що  зовсім  не  ревную,
Та  і  чи  треба  ревнувать  мені.
Я  у  думках  своїх  тебе  цілую
І  знаю,  що  немає  втім  вини...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)