Я даремно повірила в казку, –
Ти ніколи мене не полюбиш,
Заховаєш обличчя під маску
І серце під нею задушиш.
І мене не назвеш ти своєю –
Я не стану твоїм зорепадом;
Судьбою не будеш моєю –
Я ангелом твоїм не стану.
І не будуть у нас спільні діти,
Не буде в нас спільних гостей,
Ми нарізно будем ходити,
Будуть різні ключі від дверей.
Більш не буде розмов до світанку
І бурхливих весняних ночей.
Я даремно повірила в казку
І у світло блакитних очей.
30 квітня 2007 року
Яна Самчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363637
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2012
автор: Kasyamaka