Де серденько твоє,мій воїне клятий?
Мене ж завойовувать довго збирався!
Тепер же мною ти тричі проклятий,
Ти іншій без вагань віддався.
Щитом своїм сховався проти мене,
З мечем ідеш на мене ти.
І вбити хоч залізом тим студеним,
Усі полки на мене ти веди.
Бо любиш ти владарювати,
І вбити для тебе - немає біди.
Ти кажеш - мене не можна кохати,
Любов буває тільки до війни.
Свій меч мені до горла притиснув,
І не трясуться твої руки.
Ти хочеш я назавжди тут засну?
Заріж,позбав мене цієї муки.
Я повторюсь,як залишиш погибати:
Де серденько твоє,мій воїне клятий?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363351
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2012
автор: Ада Синьоока