Повертатися знов в намальований світ,
Після того, як бачила Твій.
Після того, як я в світі цноти була,
Повертатись до світу повій.
Після того, як я майже ще не жила,
Умирати тепер щодень.
Крізь затулені вуха чуть звуки шаленств –
Після світу Твого пісень.
Знов читать по складах, забуваючи зміст,
Знов шукати до неба путь...
Та я знала Тебе, я відчула Тебе!
Ти – зі мною! Тож будь, що будь.
2005-01-13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363024
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2012
автор: Анно Доміні