Коли ти поїхав, я чомусь перестала писати.
Урагани думок не впліталися вперто в рядки.
І хотілось щодуху тікати з цієї кімнати,
В якій переплелися не зовсім казкові світи.
І коли ти поїхав, ввірвалася в мрії ця осінь,
Розділила життя кілометрами і віршами.
І хотілось летіти від світу. Подалі. Назовсім.
Просто стерти цю відстань, що володіє містами.
Знай: коли ти поїхав, то я перестала любити.
Не тебе, безперечно, - всі безкінечні дороги.
Досі я не забула, як це - лиш далекими снити.
Й, якщо чесно, забути не мала жодної змоги.
І коли ти поїхав, усе залишивши позаду,
Я ще пообіцяла, що буду тебе чекати.
Сподівалася: зна́йду у віршах якусь хоч розраду,
Та коли ти поїхав, я перестала писати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2012
автор: Fairytale