Схилилась над трояндами в задумі,
Прив`ялі квіти… вкрадена любов...
Засмаглий день, мов примха Монтесуми,
Скував колись прудку й гарячу кров.
Мережить погляд теплу ковдру ранку,
І проситься до вирію душа,
Лягла сльоза на темну вишиванку,
Й тремтить, немов до моря поспіша.
Та витри сльози. Зайва у коханні,
Магічна дещо сума балів – «три»,
Засмаглий день – ацтек в віконній рамі,
Тобі всміхнувсь,тож сльози обітри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362745
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2012
автор: Стяг