Оберіг

Чи  все  в  цьому  світі  відтворене  з  долі.
 Зростають  плеяди  –  калини  квітки.
 Чи  кожному  в  світі  написані  ролі:
 Ніхто  ж  не  читав  той  сценарій-рядки.

 Із  неба  сьогодні  посипались  сльози,
 Одвічних  думок  і  бажань  двійники.
 Цей  шлях  із  стежок  -  не  проїхати  возом
 і  очі  не  витруть  землі  рушники.  

 Та  все  звідусіль  і  життя  й  небосхили
 Поєднує  віра,  що  в  серці  живе.
 Безкрайнього  світу,  вбираючи  сили,
 то  в  прагненні  світла  cтeблo  те  криве.

 І  в  небі  сьогодні  одвічна  столиця,
 Багато  плеяд,  як  калиновий  кущ.
 А  в  обріях  світу  там  сокіл  гніздився,
 і  жеребом  стовбур  обвив  давно  плющ.

 У  світі  доріг,  ми  не  знаємо  тої,
 Щоб  завжди  вела  не  торкаючи  ніг.
 Вже  пройдений  шлях  ми  завдячимо  долі,
 Допоки  плекаємо  свій  оберіг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362560
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2012
автор: Андрій Гагін