дощ

Холодно…  дощі  падуть  на  скроні.  
Десь  гуркотять  старенькі  поїзди  
Всі  зустрічі  в  житті  не  випадкові  
і  люди,  і  події,  і  стежки  

Дивлюсь  на  небо  із-під  парасолі:  
Воно  таке  холодне  і  гливке  .  
Всі  почуття  застигли  невагомі,  
Сховавши  між  газетами  лице.  

Що  буде  далі?  Вітер  підмітає  
З  бруківки  спокій,  спогади,  думки..  
Мене  вчорашнє  ще  не  відпускає..  
А  завтрашнє  не  зважиться  прийти..  

Іду  на  пари…час  мене  минає
в  холодній  каві  утопивши  сни
Моя  дорога?  Дощ…ніхто  не  знаєє  
є  тільки  люди,  зустрічі,  стежки

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362545
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: Аль Денте