Кружляє осінь золотом багряним
І спогад, наче, змійка пролетить,
Тебе вже інша назива коханим,
Я теж навчилася без тебе жить.
Без тебе розцвітали сині весни,
Черешні спілі сипались в траву.
Веселка в небі житнім перевеслом
На тепле літо кликала грозу.
Без тебе пропливали дні і роки
І молодість зів’яла, як весна,
Журавкою летіла в світ широкий,
Тобою милувалась тільки в снах.
Якось тебе побачила я в місті.
Ти йшов в задумі. Може так здалось.
Лиш поглядом яскраво – променистим
Здавалось, ти розшукував когось.
Кого шукаєш синіми очима?
Мене не взнаєш, я тепер не та.
Та юнка із косою за плечима
Уже не вернеться в твої літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362430
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: Надія Голіней