ПролЕтів фанерично над Парижем,
Не зачепивши «ейфеля» ногою.
Від пустослів’я нашаманив грижу
І посварився з так дурною головою.
Усе життя обміняв на чергу
За владоносним лавровим вінком,
Але купив «лаврушку» до рагу
На інтернетському-приправи.ком.
Велика віра твого мозкошлунку
В наявності промитої шкарпетки,
У чистоті стола і табуретки
І в ковбасі найвищого ґатунку.
Драглисте сало на обвислім животі,
Що як клеймо відомої породи
Кілька коронок, зуби золоті -
Ось і увесь дарунок для природи.
Так марно і тихо прожив…
Не дочекавшись мінімальної пенсії
Не створивши ні злого, ні див
Похоронений місцевою інтелігенцією….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362161
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Айрен