«Вчимось кохати…»

Хватить  два  рази  щоб  навчитись  пити,
Пачки  сигарет,  щоб  навчитись  курити,
Місяця  треба  щоб  влучно  стріляти,
Тільки  роками  треба  вчитись  кохати…

Не  треба  для  цього,  когось  шукати,
Дівчину  кожну  не  треба  чіпати,
Дурними  питаннями  не  докучати,
Кохання  потрібно  просто  чекати…

Не  легко  відразу  усе  зрозуміти,
Все  просто  і  складно,  що  не  пояснити,
Можливо  і  життя  так  все  прожити,
Та  свою  любов  так  і  не  зустріти.

А  це  щастя,  про  яке  хочеться  кричати,
Це  турбота,  яку  хочеться  давати,
Це  блаженство,  яке  не  можна  передати,
Це  багатство,  якого  ніде  не  купити.

Як  знайдеш  любов,  не  відпускати,
Краще  інколи  просто  змовчати,
Та  не  пробуй  коханню  брехати,
Все  життя  будеш  це  виправляти

Якщо  й  справді  єдину  найшов  ти,
Будь  готовий  усім  ризикнути,
Будь  готовий  вогнем  спалахнути,
Зірку  з  нема  для  неї  здобути.

Та  її  вже  так  легко  злякати,
Всі  помилки  буде  вона  пам’ятати,
І  чому  ж  вас  так  тяжко  кохати?
Тому  що  ви  не  навчилась  прощати.

Всі  хороші  моменти  можливо  згадати,
Як  ангел  по  ним  можна  знову  літати,
Та  згадуючи  все  це  ти  будеш  страждати,
Бо  все  таки  тяжко  усе  це  втрачати.

Якщо  тобі  вдалось  когось  покохати,
То  це  вже  ніколи  не  вдасться  забрати…
І  як  не  стараєшся  ти  це  все  забути,
Захочеш  не  раз  це  все  знов  повернути…  

Хватило  години,  щоб  вірш  написати,
Тиждень  потрібно,  щоб  твори  складати,
Рік  пройде,  й  збірку  можна  видавати,
Та  не  знаю,  коли  буду  знову  кохати…

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361801
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2012
автор: Mazoh