День згасає там за небокраєм,
Ніжно голубіють давні мрії,
Місяць зорі пригощає чаєм,
Пестить їм пухнасті брови й вії...
Сонце вранці в небі зазоріє,
А поки що ніч, немов у трансі,
Біль у серці й досі животіє,
Смуток зачаровує романсом...
В Амстердамі зустрічаю ранок -
Враз забула всі свої страждання,
Рясно затюльпанився світанок -
Уві сні здійснилося бажання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361648
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО