Там, де гасало дитинство моє,
Вдосвіта сонце вставало з-під вишні,
Мальви з-за тину всміхалися пишні
Там, де гасало дитинство моє.
У наймилішому краї моїм
Діток гойдали в вербових колисках.
Яблука в серпні сушилися в низках.
Співом зозуль озивались гаї.
Згадую, як в полуденній порі
З неба на церкву спускалось проміння
Грало в хрестах під блакитним склепінням,
Дзвоном котилось по Лисій горі.
Там, де гасало дитинство моє,
Сіялись зорі курганам на плечі,
Ніжились травами ноги лелечі…
Так воно, знаю, і нині там є.
(Фото з інтернету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361513
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: Галина_Литовченко