осінь відчиняє свої бібліотеки,
помалу домальовуючи птахам читацькі квитки
і німби.
все ніби згортається в клубки тепла,
маленькі кульки замовчаних сподіванок.
ранки тепер - це спроба всотати запах яблук
чи може останніх серпневих світлин.
старший син її - це читець мого неспокою,
з докору розкладаю сни згідно абетці.
мені тепло,
бо досі є речі,
які потрапляють в серце
і знаходять там дім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361247
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2012
автор: Biryuza