Останній літній день вже за горами.
Спокійно відірвався від землі.
Полинув з журавлями над степами,
Розтав назавжди у осінній млі.
А я стою сама на роздоріжжі.
І серденько обсіли вже думки...
Не покидають, йдуть по бездоріжжю,
Листаючи життєві сторінки.
Останній літній день...Чомусь так сумно...
Злітає день життя з календаря.
А літо пронеслося так безшумно.
Останній день неспішно догора.
Яка чекає осінь? Так тривожно...
Чи скоро нагадає про зимУ?
І я ступаю в осінь обережно:
Яка вона не буде, то прийму!
Нехай вона посріблить і волосся,
Дощі по вікнах будуть ще хлистать,
Та в серці ще таїться відголосся
Тепла душі, що цій порі під стать.
Останній день... Нехай летить з птахами!
Надію в серці скромну збережу :
Що літо ще прийде.. Не за горами.
Та щоб не забарилось, попрошу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361140
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2012
автор: Н-А-Д-І-Я