***
Вже вкотре за вікном кружляє осінь...
І безнадій мереживний обрус
Лягає на посріблене волосся,
На тінь омрійну, ли́стом у траву,
Де павутинні сни, що впали з неба -
З-під крилець юних янголів дощу...
Востаннє пригортаюся до тебе,
За мить безмовним літом відпущу
У далеч неосягненого щастя,
Туди, де іншомовна пастораль -
Душі твоєї ла́данне причастя,
Сльози́ моєї - зранена печаль...
І на долоні сонцесяйним пасмом
Ще, ніби, й усміхається життя,
Та за вікном укотре білим вальсом
Кружляє осінь вицвілі чуття...
(30.08.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360959
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2012
автор: Леся Геник