Жагою стомлений мій погляд,
Від спраги пересохло в горлі,
Зіниці широко розкриті
і я не піду на медогляд.
Бачу. Чую. Знову відчуваю.
Хочу. Буду. Серце завмирає.
Ще і ще,
Це не моя доза,
Геть іди! Я не під гіпнозом.
Що це? Що зі мною?
Дивна лихоманка,
всю труханить,
а поруч мене
ще якась пацанка...
Пусти, не треба,
я не хочу грати
бачу тільки небо
крізь залізні грати.
Скована по всьому тілу
наче перевязана
Викинь геть стару платівку
я тут не наказана.
Схочу встану і піду,
я не жартую хлопчику,
ось я зараз підіймусь
сиди й дивись горобчику.
Блін, що зі мною сталось,
на чиїх я ногах стою?
Ось крок, ще крок,
земля хиталась,
я йду вперед, я не здаюсь.
Ну ось прийшла,
сиджу сама,
Цигарка і стакан вина,
за тебе чокнусь,
помолюсь,
закрию очі
і просплюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360715
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: БуНтАрКа