Серпнева казка

Стихає  музика  небес,
Вслухаюся  у  подих  ночі,
Бентежні  очі  не  зурочать,
Туман  не  чудо  із  чудес.


Схилило  гілля  айвенятко:
-  Який  тягар,  візьміть,  вродило,  -
Байдужий  погляд  мимо,  мимо...
-Хай  ще  поспіють,  вередливе


Троянда  втомлено-ревниво
На  чорнобривець  дратівливо:
-  У  спеку  десь  взяло  красу!  -
-  Я,  тітко,  із  роси  росту.


Схилився  кручений  панич,
Мов  набундючений  павич,
Нікого  слухати  не  хоче,
До  ранку  дощик  нашепоче.


А  серпень  тихо,  по  старечі:
-Розмови  ваші  недоречні,
Вкривайтесь  хмарою  і  спати,
Нам  свято  людям  дарувати!


27.08.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360608
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 29.08.2012
автор: soneta