Над Луцьким замком дощ іде,
Заплутались хмаринки,
Життя навколишнє гуде,
Сховалися зоринки.
І Лесин ясен* пробудивсь,
Відчувши прохолоду,
В вечірнє небо задививсь,
Піймавши насолоду.
Від недописаних віршів,
Нескладених сонетів,
Стікають краплі з вівтарів,
Мов сльози, у поетів.
Над Луцьким замком дощ бринить —
Нехай летить безкрилий!
А в мене серденько болить...
Прийди до мене, милий!
*У місті Луцьку нагадують про Лесю Українку три пам'ятники, вулиця, парк, "Лесин ясен" та будинок, де жила Леся з батьками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360288
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.08.2012
автор: Lana P.