Життя минає, хвилею летить,
Роки спливають, мов дзвінкий струмок.
Навіщо ж нам на білім світі жить,
Боротися із безліччю думок?
Сім`я, робота, діти галасливі,
Політика, невігластво, терор...
І ми - живем. І ми усі - щасливі!
А в душах наших стриманий фурор:
Ми не збагнем: навіщо в світі люди
Хапаються за зброю повсякчас.
Життя іде... А що ж то далі буде?
Невже ніхто не порятує нас?
Та не дарма народжена плеяда
Магістрів слова, лицарів пера.
Не хвилювала їх бездарна влада,
Тепер за ними слава не вмира.
Ось так і ми повинні зрозуміти,
До чого прагли предків почуття.
Тоді, напевне, зможемо узріти
У чому полягає сенс життя.
́́
2004 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360197
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.08.2012
автор: Koli@sych