Зненацька тихо стало на дворі
І хмари буревісні нас догнали...
Не видно, як на диво, комарів -
Лиш хмари між собою тихо грались...
Враз блиснуло... Роздерлося щосил,
Ревіло так, що вибивало шибки,
А вітер - вітер борознами рив
І викликав із ставу знову рибку.
Лиш дощ неначе щиро знахабнів,
Періщив, мов розлючений сновида...
Враз блиснуло - роздерлося щосил -
Такого я ніколи ще не видів...
Зненацька тихо стало на дворі...
Лиш де-не-де поблискує навколо.
Нарешті день помалу догорів
Пускаючи в калюжі дивні кола.
26.08.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360026
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.08.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий