тої ночі пахло дощем,
і холодними поцілунками,
вдало створеними стосунками
у мережах примарних схем
тим надійнішим буде сон,
заховаюсь за монітором,
все те саме зранку, скоро
я - фортеця, я - бастіон!
одягаюсь у маску літ,
уявляю себе Дон-Кіхотом
інтегрованим в пам*ять пілотом,
і гайда в віртуальний світ
крок від вірності до забуття,
і у чому ж моя провина є?!
щось таке нас навік покинуло
залишило одне життя...
тої ночі пахло дощем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359826
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2012
автор: морський лев